Київський саміт безпечного та інноваційного використання ядерної енергії

Київ, 19 квітня 2011 року

Президенте,

Пані та панове,

Для мене є цінним той факт, що сьогодні - через двадцять п’ять років після чорнобильської аварії - ми зібралися тут, у Києві, для висловлення нашого рішучого налаштування повністю розв’язати проблеми, які вона нам залишила. Це також можливість знову ствердити нашу рішучість побудувати безпечне майбутнє.

Цього ранку ми продемонстрували, що завдяки всесвітній солідарності та послідовній відданості всіх залучених сторін ми здатні покласти край ядерним проблемам, які ми отримали в спадок від чорнобильської катастрофи.

Я тішуся з того факту, що Чорнобильська донорська конференція зібрала основну частину коштів для завершення проектів зі стабілізації та захисту довкілля чорнобильських територій.

Від самого початку дій з боротьби проти наслідків чорнобильської аварії – дій, що відбувалися під проводом Великої вісімки, - Європейська Комісія була в авангарді цього процесу. Вона відігравала лідерську роль у зусиллях, націлених на те, аби допомогти Україні повернути чорнобильські території до стабільного та екологічно безпечного стану.

До сьогоднішнього дня на реалізацію проектів, пов’язаних із Чорнобилем, ми виділили 470 мільйонів євро. Сьогодні ми виділили ще 110 мільйонів євро: ці кошти підуть на зведення нового безпечного конфайнменту (саркофагу) та на побудову Сховища використаного ядерного палива.

Від початку 1990-х років, окрім внесків до Чорнобильського фонду «Укриття» та фонду «Рахунок ядерної безпеки» Європейська Комісія також профінансувала чимало інших двосторонніх проектів, що реалізовувалися в Україні. Проекти було націлено на пом’якшення наслідків аварії та на поводження з радіоактивними відходами.

Крім того, Європейський Союз взяв на себе важливу роль у мобілізації міжнародної спільноти для виконання цього вкрай важливого завдання.

Однак наші зусилля мають не обмежуватися відповідями на наслідки аварії. Вони мають іти далі, адже такі аварії ми мусимо попереджувати. Ми маємо здійснити всі необхідні дії для гарантування цивільної та військової безпеки (safety and security) ядерної енергії у майбутньому. Нинішні події в Японії є потужним нагадуванням про те, що нам слід зберігати пильність.

Питання ядерної безпеки – і, на жаль, будь-яких інших потенційних аварій – не знають національних кордонів. Ядерна безпека є всесвітньою проблемою, що вимагає всесвітньої відповіді. Ми маємо працювати разом для відповіді на всі виклики, пов’язані з використанням ядерної енергії та ядерних технологій.

Безпека має бути ключовим пріоритетом будь-якої країни, що вирішує запровадити у себе, відновити чи продовжити використання цивільної ядерної програми. На кожній стадії програми розвитку атомної енергії слід дотримуватися найвищих стандартів ядерної безпеки – від планування і функціонування до можливого виведення системи з експлуатації та деконструкції ядерних об’єктів.

Саме тому ми зібралися тут також і для того, щоб вкотре заявити про свою волю та свою рішучу налаштованість до співпраці - аби країни, які вирішили використовувати атомну енергію, робили це в якнайбільш безпечний спосіб, для блага всіх.

Визнаючи важливість міжнародної співпраці у ядерному секторі, Європейський Союз постійно шукає тісного діалогу та тісної співпраці з іншими країнами-партнерами по всьому світі.

Завдяки нашим конкретним інструментам – наприклад, угодам в рамках Євратому чи Інструменту співпраці з ядерної безпеки - ми прагнули впровадити по всьому світі найвищі стандарти ядерної цивільної та військової безпеки, шанування зобов’язань щодо нерозповсюдження ядерної зброї та дотримання відповідних міжнародних конвенцій.

Зараз ми в цих рамках співпрацюємо з понад 30-ма країнами та продовжуємо розвивати подальші контакти, аби впроваджувати найвищі можливі стандарти, що вже застосовуються в Європейському Союзі.

Різні держави-члени ЄС дотримуються різних підходів до використання ядерної енергії.

Ми вважаємо, що вибір співвідношення різних енергоресурсів, зокрема ядерної енергії, є суверенним рішенням кожної окремої країни. Однак ядерна безпека є нашою спільною метою.

Ми створили спільні обов’язкові правові рамки для безпеки ядерних об’єктів, визначаючи засадничі зобов’язання та принципи, які діють по всьому Європейському Союзі.

Більше того: ми сподіваємося, що невдовзі буде ухвалено обов’язкові правові рамки ЄС щодо поводження з використаним паливом та радіоактивними відходами.

Думаючи про майбутнє, ми маємо постійно прагнути покращувати наші стандарти безпеки та гарантувати дотримання якнайвищого рівня норм – не лише всередині Європейського Союзу, але й на всесвітньому рівні.

Як ви знаєте, до кінця цього року ми здійснюватимемо оцінку безпеки наших атомних електростанцій. Ми також запросимо сусідні країни взяти участь у цих експериментальних стрес-тестах.

Я також переконаний, що партнерство з МАГАТЕ та імпульс від Великої двадцятки будуть інструментом для втілення цих стрес-тестів поза межами країн-сусідів.

Давайте скажемо чітко: для досягнення якнайвищих стандартів безпеки атомних електростанцій по всьому світу треба здійснити рішучий поступ. У цих питаннях ми в боргу перед нашими громадянами та перед майбутніми поколіннями. Тут і сьогодні ми зібралися в правильному місці та в правильний момент для висловлення чіткої заяви про нашу тверду рішучість впоратися з цим завданням.

Дякую за вашу увагу.