Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;}

Подолання нерівномірного розвитку регіонів. Як ця проблема вирішується в Україні та ЄС.

Нерівність завжди викликає соціальну напругу в суспільстві. А тим більше – нерівність цілих регіонів у межах країни. Тому державна регіональна політика має бути спрямована на подолання диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Україна у спадок від радянської адміністративної системи отримала структурно розбалансований промисловий комплекс із високим рівнем енерго- та капіталоємності виробництва. Застаріла і вузькоспеціалізована економічна база більшості регіонів не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний їх потенціал.

Створити умови для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечити їх сталий розвиток на сучасній технологічній основі, високу продуктивність виробництва та зайнятості населення – така основна мета Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року.

Пріоритетним напрямком Стратегії є реструктуризація економічної бази окремих регіонів, підвищення продуктивності сфер економіки у регіонах та підтримка нових видів діяльності, що сприятиме більшій зайнятості населення. Це здійснюватиметься шляхом збільшення обсягу інвестицій в економіку регіонів.

Стратегія передбачає проведення адміністративно-територіальної, бюджетної та податкової реформи з метою зміцнення фінансово-економічної основи територіальних громад. Органам місцевого самоврядування передбачено  передати повноваження і покласти на них відповідальність за надання послуг населенню.

Так звані «депресивні регіони» існують і всередині заможного Європейського Союзу. Тому регіональне вирівнювання є чи не головною метою національної політики країн-членів ЄС. Особливої актуальності «політика регіонального вирівнювання» набуває після приєднання до ЄС нових країн, рівень економічного та соціального розвитку яких істотно нижчий, ніж у «старих» членів Євросоюзу. І її реалізація може стати прикладом для усіх країн, яким притаманні нерівномірність розвитку власних регіонів та пошуки шляхів її подолання. Для України це актуально ще й тому, що, обираючи шлях європейської інтеграції, наша держава має подолати не лише економічну відсталість від європейських країн, але й нерівномірність регіонального розвитку всередині країни.

Скачать в формате MS Word.	2221 Kb
Скачать в формате mp3.	54 Kb