Вже 18-ий рік в Україні точиться нерівна боротьба держави з корупцією. Перемагає, як правило, корупція. Та і як інакше, коли за опитуваннями 85% українців готові давати хабарі! За рейтингом антикорупційної моніторингової організації Transparency International, минулого року Україна посіла лише 118 місце у списку з 180 держав. Кричущими є проблеми в судовій сфері: несправедливість суду, його залежність від впливу політиків і підприємців, відсутність гарантій виконання судових рішень. Страждають від корупції підприємства, вимушені витрачатися на «додаткові виплати» посадовим особам.
Яким же чином змусити чиновників не брати хабарі? Чого бояться українські корупціонери? У Європі підозріння про причетність політика у фінансових махінаціях, загрожує останньому звільненням. В Україні населення прекрасно "знає корупціонерів в обличчя", про них пише преса, словом "про них говорять" і... нічого.
Група держав Ради Європи проти корупції (GRECO), членом якої з 2006 року є Україна, наголошує, що «Україна сприймається як країна, уражена корупцією як на центральному, так і на місцевому рівнях... Поточний рівень корупції представляє реальну загрозу для принципів демократії і верховенства права». GRECO визначила для України 26 рекомендацій, у тому числі рекомендовано «переглянути систему адміністративної відповідальності за корупцію з метою встановлення чіткої практики розгляду справ про корупцію як кримінальний злочин». Проте експерти стверджують, що в Україні мало які рекомендації GRECO виконані. Передусім, не створений дієвий антикорупційний орган.
Є інституція уповноваженого уряду з антикорупційної діяльності, але реально вона не діє. Серед чинників, що обумовлюють високий рівень корупції в Україні, експерти називають організовану злочинність, шахрайство і відмивання грошей, політичну корупцію, корупцію у фінансуванні виборчих кампаній, слабкість гарантій права приватної власності, корупцію в законодавчій владі і недовіру до антикорупційної політики держави.{jcomments on}
| < Попередня | Наступна > |
|---|


