Питання ГМО.

Чи можливо схрестити помідор з рибою, свиню з медузою, а картоплю – з комахою?.. Виявляється, ще й не таке можливо за допомогою генної інженерії – штучного перенесення генетичного матеріалу з одного організму в інший. Такі генетично модифіковані організми (скорочено – ГМО) отримують нові дивовижні властивості (наприклад, підвищену родючість, імунітет від захворювань, невибагливість до кліматичних умов) і можуть успішно використовуватися у сільському господарстві, харчовій, косметичній, медичній промисловості. І все було б добре, якби не одне „але”: деякі вчені вважають, що потрапивши в організм людини, продукти, що містять ГМО, здатні змінювати генотип людини і спричиняти непередбачувані мутації. Щоправда, шкідливість чи безпечність ГМО і досі достеменно не доведена. Але споживач, принаймні, має право знати про вміст генетично модифікованих речовин у продуктах, які він купує.

Використання ГМО на території Європейського Союзу було від самого початку надзвичайно обмежене й жорстко врегламентоване. А до 2004 року взагалі діяв п'ятирічний мораторій на ввезення й використання генетично модифікованих продуктів. Після скасування мораторію часткове застосування трансгенної продукції таки дозволили. Але перш ніж потрапити на ринок ЄС, трансгенний продукт зазнає суворої перевірки у лабораторіях європейської мережі Спільного дослідного центру Єврокомісії. Законодавство ЄС чітко регламентує принципи маркування продуктів із вмістом ГМО.

В Україні ж поводження з трансгенами і досі не врегулюване. Із-за кордону неконтрольовано ввозиться продукція з вмістом генетично модифікованих речовин, в тому числі харчові продукти і компоненти для їх виготовлення, а під посіви трансгенних рослин задіяні величезні площі. За даними «Укрметртестстандарту», близько 30% продуктів харчування, що реалізовуються в країні, містять генетично модифіковані організми. До речі, а що у Вас було сьогодні на сніданок?...{jcomments on}

Сохранить в формате MS Word.	64 Kb
Сохранить в формате mp3.	2068 Kb