„Ми не раби, раби не ми”, - проголошувала колись перша радянська абетка. Офіційно Європа скасувала рабство ще 200 років тому, проте воно й досі не зникло, а лише набуло нових, сучасних форм. За підрахунками ООН, від 700 тис. до 2 млн. жінок щорічно стають жертвами торгівлі. Цифри будуть ще більшими, якщо додати інші форми торгівлі, включаючи торгівлю органами та дітьми.

Усвідомлюючи небезпеку поширення новітнього рабства, Рада Європи у травні 2005 року прийняла Конвенцію „Про боротьбу з торгівлею людьми”. Конвенція є першим міжнародним договором, який визнає осіб, що стали об’єктом торгівлі, жертвами, а не правопорушниками. Вона покликана захищати їхні основні права та людську гідність, надати їм можливість повернутися до нормального життя і відправити за грати сучасних работоргівців. Цю конвенцію підписала і Україна.Як і більшість країн Центрально-Східної Європи, наша держава має тривалий і сумний досвід втрати своїх громадян, вивезених закордон з метою незаконної експлуатації.

Розповідає Заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов:

СХ2(49сек)

За ці 10 років ми пройшли величезний шлях, від дрібних злочинів перейшли до документування організованих злочинних спільнот. І це завдяки співпраці з нашими колегами. Сьогодні ми орієнтуємось ні на покращення статистики. Сьогодні ми ставимо перед нашими працівниками конкретне питання – нам не потрібні справні цифри, нам потрібна дійсна боротьба, а дійсно боротьба з цим явищем передбачає документування всього ланцюга, від вербувальника жертви до того місця, до тієї частини злочинної організації, яка експлуатує цю жертву.

Україна одна з перших в світі комплексно підійшла до вирішення проблеми торгівлі людьми. Урядом затверджено програму протидії цьому явищу, прийнято спеціальне законодавство про кримінальну відповідальність за торгівлю людьми, створено спеціалізовані підрозділи ОВС по боротьбі з цим злочином.