Відповідно до Угоди про партнерство й співробітництво між Україною та ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання досягти адекватності українського законодавства у відповідних галузях законодавству ЄС. Пріоритетні сфери, в яких здійснюється адаптація законодавства, визначені Угодою: це законодавство про компанії; банківське право; бухгалтерський облік компаній; податки, включаючи непрямі; інтелектуальна власність; охорона праці; фінансові послуги; правила конкуренції; державні закупівлі; охорона здоров’я та життя людей, тварин і рослин; довкілля; захист прав споживачів; технічні правила й стандарти; енергетика, включаючи ядерну, а також транспорт.

Зокрема для створення в майбутньому вільної економічної зони з ЄС, Україні необхідно приділити першочергову увагу розробці корпоративного законодавства, встановленню чітких, прозорих та ефективних механізмів захисту інвестицій, запобіганню рейдерських атак, забезпеченню прав кредиторів.

Діяльність недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, спільних інвестиційних фондів та інших фінансових організацій, що акумулюють кошти громадян, також має бути законодавчо врегульована відповідно до стандартів ЄС. Ринок державних закупівель є недостатньо прозорим, що створює передумови для певного зловживання. Чіткі та зрозумілі процедури проведення тендерів, що контролюються як державою, так і громадськістю, мають бути розроблені у повній відповідності до процедур ЄС. Сучасний стан екологічних вимог та впровадження енергозберігаючих технологій в Україні далекий від європейських стандартів. Все ще існує проблема із впровадженням ефективних механізмів контролю за дотриманням прав споживачів. На нинішньому етапі адаптація українського законодавства має ґрунтуватися на принципі доцільності, тобто в процесі адаптації слід враховувати перш за все наслідки впровадження європейських норм з точки зору їх впливу на економічну, соціальну та політичну ситуацію в Україні.{jcomments on}

Сохранить в формате MS Word.	39 Kb
Сохранить в формате mp3.	2031 Kb