Продовжуючи наш історичний екскурс звивистими шляхами європейської інтеграції, нагадаємо, що 1957-го року в Римі шість європейських країн - учасниць Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС) уклали дві нових угоди: про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євроатом).
Таким чином, в одній Європі з’явилося аж три Європейських Співтовариства. Але що б то була за інтеграція, якби всі вони зрештою не об’єдналися
в єдину організацію! Втім, усе по порядку...
Угоди про ЄЕС і Євроатом набрали чинності 1 січня 1958 р. Всі три Співтовариства (ЄОВС, ЄЕС, і Євроатом) мали спільні Парламентську Асамблею і Суд. Буквально в перші роки створення Європейських Співтовариств відбулися помітні зрушення і успіхи – це і зниження митних зборів для торгівлі всередині ЄЕС, і єдина сітка тарифів для торгівлі з рештою світу.
Як і планувалося «архітекторами» Римської угоди, поступово зникали всі національні бар'єри на шляху вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили між країнами-учасницями, формувалася спільна зовнішньоекономічна, сільськогосподарська і транспортна політика.
І нарешті у 1967 році, через десятиліття після підписання Римської угоди, відбулося остаточне злиття трьох співтовариств (ЄОВС, ЄЕС, Євроатому) в єдине Європейське співтовариство. Була створена єдина структура інститутів, що забезпечують розвиток європейської інтеграції. Ними стали Європейська Комісія, Рада Європейських Співтовариств, Європейський Парламент та Суд Європейських Співтовариств. У грудні 1974 року до цих органів додався новий – Європейська Рада, яка складається з глав держав та урядів країн-членів Європейських Співтовариств.{jcomments on}
| < Попередня | Наступна > |
|---|
