Моє вітання з вами ток-шоу «Європа в серцях українців» створене в рамках спільного проекту «Нашого радіо» та європейською комісією. В студії Володимир Шевченко. Сьогодні в рамках ток-шоу спробуємо з’ясувати: чим і як ЄС допомагає Україні, чи відчувають цю допомогу звичайні українці і як підтримує ЄС українську молодь. Тема нашого ток-шоу - Що може привнести ЄС в Україну і що це може дати Українцям. До спілкування ми сьогодні запросили відомого політолога, надзвичайну особистість – Валерія Чалого. Пане Валерію, добрий вечір, радий вас бачити в нашій студії.

ВЧ: Добрий вечір радіослухачам.

ВШ: Я нагадаю, що ви можете приєднатися до нашого спілкування і ставити свої запитання за номером телефону 569 93 94. Також ласкаво просимо на сайт проекту «Європа в серцях українців». Там ви можете знайти багато цікавої та необхідної вам інформації, а також послухати оф-лайн версію нашого ток-шоу. Адреса в Інтернеті – esua.info або nasheradio.ua . Перед тим як розпочати нашу бесіду пропоную послухати досьє, яке ми підготували про нашого гостя.

ДОСЬЄ: Валерій Чалий – політолог, заступник генерального директора Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, директор міжнародних програм центру, позаштатний консультант Комітету у закордонних справах ВРУ, член Наукової ради міністерства закордон. справ України та Науково-експертної ради при Комітеті ВРУ із питань європейської інтеграції. Одружений. Дружина – Людмила – Кандидат історичних наук. Донці Ользі десять років. Захоплюється колекціонуванням монет.

ВШ: Пане Валерію, на скільки знаю у вас є ще син, якому виповнилося нещодавно шість років, правда?

ВЧ: Так. Ярослав.

ВШ: Розпочнемо спілкування. Якщо Україну порівнювати з ЄС: Україна нещодавно стала сусідом ЄС. Існує приказка: «Сусід іноді буває ближчим за рідню». Тобто, до сусіда можна сходити по сіль, щось у борг взяти. Що Україна бере в ЄС, за чим звертається до Європи?

ВЧ: Це правда так. Сьогодні ми сусіди з ЄС з країнами. Але скоріше, що ЄС наблизився до нас, а не ми до ЄС. З розширенням ЄС наші західні сусіди Польща, Словаччина, Угорщина – стали членами великої, багатої сім’ї, яка зараз розвивається і до якої прагне в майбутньому долучитися Україна. Звичайно у нас з’явилося більше спільних інтересів, спільних викликів, на які ми повинні реагувати. І власне це є підґрунтям, основою для співпраці сьогодні. З одного боку ті проблеми, на які необхідно давати викликни, з іншого – перспективи розвитку Європи, яка в майбутньому може стати могутнім геополітичним гравцем. Я думаю що без України вона навряд чи реалізує цю мету.

ВШ: Пане Валерію, а все ж таки, ми щось позичаємо в ЄС, а чи, як казали колись у мультфільмі, абсолютно «безвозмездно»?

ВЧ: Коли ви говорите про те, що ми позичаємо, одразу постає перед очима гаманець, гроші, які рахуються. Необхідно зрозуміти що це не головне. А головне – це ті стандарти, ті правила, як працює бізнес, як влаштовуються стосунки між державою та громадянами, яким чином залучені громадяни до розвитку своїх країн – це головне. Власне те, заради чого ми обрали шлях до європейської інтеграції. Ми прагнемо до більш чітких стандартів, більш привабливих стандартів. І якби це було б не так ми б пішли до Азії. Бо зараз якраз на східному напрямі РФ розкриває обійми і пропонує інтеграція. Але все-таки ми обрали більш важкий шлях, більш довгий шлях. Хоча я впевнений, що це правильний вибір бо сьогодні і технології найбільш прогресивні і навіть правила роботи бізнесу, розвитку суспільства більш привабливі саме на Заході в ЄС.

ВШ: Нас цікавила думка простих громадян і ми поставили запитання сто воно того яким чином ЄС може допомогти Україні і власне чим поділитися. Що з нашого опитування вийшло пропоную зараз послухати.

ОПИТУВАННЯ:

1 – Ми повинні самі зробити, розумієте? Це не залежить від Європи, це все залежить від нас. Ми повинні тільки орієнтуватися на Європу і брати краще. В нас є чудовий потенціал.

2 – Поділилася б досвідом з нашими політиками.

3 – Поделилась бы опытом по борьбе с коррупцией. Только серьезным опытом и серьезно провела обучения для наших правоохранительных органов.

4 – Я бы хотела, чтобы наша жизнь была как в Европе: Европа более или менее своих людей поддерживает.

5 – Европа? Я не думаю, что Европа могла бы что-то для нас сделать полезное.

ВШ: Я нагадаю нашим слухачам, що в гостях ток-шоу «Європа в серцях українців» - політолог та заступник директора Разумкова. Чи буде життя як в Європі, бо хочуть такого життя. Як можна цього досягти?

ВЧ: Безперечно українці хочуть такого життя як в Європі, кілька мільйонів українців це відчули вже на власному житті: на щастя чи на жаль багато українців зараз працює в країнах ЄС. Нажаль, підіймаючи економіку саме цих країн і це звичайно наша проблема, ми повинні більше їх залучати, більше давати робочих місць, давати більше можливостей, але де-факто, якщо порівняти перспективи життя там, то українці бачать, що це набагато краще в різних сферах: не тільки в економічній, але й соціального забезпечення. Якщо ми говоримо про молодь, вона більш мобільна, то це також можливість подивитися на те, як живуть в європейських країнах. Я б хотів сказати, що Європа – це поняття більш географічне. Ми власне культурно, географічно, історично знаходимося в Європи.

ВШ: Можна навіть сказати – в центрі Європи.

ВЧ: Є навіть такі змагання – за центр Європи. Хоча наші сусіди змагаються за право різноманітних географічних точок. Проблема не в цьому. Проблема в тому, що ми економічно, соціально не знаходимося в центрі Європи. І будемо відверті, що є периферією певною. І стосовно навіть соціального рівня наших громадян. Тут звучало питання чим допомагає ЄС. ЄС допомагає фінансово Україні, тобто на сьогодні це найбільший донор для України і ці програми допомоги збільшуються. Якщо у 2002-му році це було десь 47 мільйонів євро, то 2008 – це зростання у декілька разів - 180 мільйонів євро. І ці програми дуже різноманітні: починаючи від технічної допомоги, в сферах енергетики, транскордонного співробітництва, забезпечення безпеки, економіки – дуже багато різноманітних програм, закінчуючи дуже конкретними програмами в сфері здоров’я, тендерної рівності, забезпечення прав людей, розвитку громадянського суспільства. Тобто, ця допомога йде, але треба зрозуміти що це не благодійність, це взаємна зацікавленість, інтерес. І програми йдуть успішно тільки там, де йде залучення України, залучення українського бюджету. Якою б величезною допомога ЄС не була без власного бюджету, без українських асигнувань не можливо буде досягти успіху. В першу чергу це наше завдання, а ЄС нам допомагає. ЄС хоче бачити стабільність на своїх східних кордонах, хоче розвивати майбутнє інтеграції і власне сьогодні він не готовий до рішення про членство України, але до поглиблення співробітництва він готовий і це також в наших інтересах.

ВШ: Пане Валерію, ви сказали, що гроші виділяються на найвищому рівні. Якимось чином українці можуть це відчути: що гроші виділили, програми втілюють у життя і всім добре від цього?

ВЧ: До багатьох програм, що реалізуються через урядові установи немає прямого доступу. Програми технічного забезпечення мають певні правила, міжурядові угоди, які реалізуються через певні відомства, міністерства. Я вбачаю в цьому певну проблеми. Якби більше спрямовувалося програм до громадян, до громадянського суспільства, до недержавних установ, які почасти діють більш ефективно і менш корупційно ніж урядові структури, це було б позитивно, хоча, зараз український уряд через комітет Україна - ЄС, через відповідний урядовий комітет також намагається поєднати зусилля програм державних в сфері інтеграції і залучення зовнішньої допомоги. Якщо говорити про більш доступні проекти для громадян, то такі також існують. Наведу приклад програми «Еразмус Мундус», нового елемента, який доступний для українського студентства для того, щоб отримати фінансову допомогу для навчання магістерського, подальшого, а чи навчання в країнах ЄС Це вікно можливостей є. Програма «Молодь в дії»…

 

ВШ: Стосовно молодіжних програм і зокрема для освіти будемо обговорювати у третій частині нашої програми. А поки що актуальне запитання: «Що дає ЄС простим українцям?». І ми його адресуємо ще одному експерту Олександру Деркачову, політологу і знавцю з міжнародних відносин.

Олександр Деркачов: У пересічного українця у масовій свідомості є спрощене і споживацьке ставлення до будь-якого зовнішнього партнерства І до Європи ставлення таке – що от вона нам мала б допомогти, але з нею складніше – вона висуває умови. Є розуміння, що не погано було б жити як у Європі, саме це тримає ідею європейської інтеграції на популярному рівні. Насправді якби влада здійснювала реформи європейського ґатунку, то було б менше проблем щодо яких турбуються громадяни. Сьогодні від Європи ми можемо очікувати тиску на владу, нагадування про зобов’язання. Примусу щодо реформ ніж допомоги у тих реформах, які здійснюються. Те чого нам бракує в Європі нам дає зразки як це можна вирішувати, але сьогодні для більшості громадян не до довгострокових розрахунків, їм потрібен ефект сьогодні. Такого ефекту європейська інтеграція не обіцяє.

ВШ: Пане Валерію, а чи дійсно ЄС примушує нас до реформ? На скільки я розумію це лояльно все відбувається. Чи у майбутньому буде примушувати?

ВЧ: Питання в тому, що дійсно ті програми, що здійснюються за двосторонніми угодами вони мають політику, як сказав Олександр Дергачов, «певних умов». Тобто те, чого ми повинні досягати щоб розраховувати на більшу підтримку. Це те ж саме, що роблять країни-кандидати, наближаючись до стандартів ЄС . Наша дилема в наступному: чи ми повинні сьогодні брати всі правила ЄС в економіці, всі стандарти і вже діяти відповідно, а це вже рух зустрічний – відкриття ринку – це додаткові умови. А чи ми консервуємо ситуацію і живемо у своєму світі, інколи користуючись перевагами закритості. Я думаю, що правильний вибір – відкриватись, наближуватись, інтегруватись. І в цьому сенсі тиск збільшується через більш прозорі механізми надання фін. допомоги і контролю. Тобто це той тиск, на який Україна йде свідомо. Єдине що хочу сказати – тиск має йти від своїх громадян, від українців, годі сподіватися, що хтось ззовні зможе примусити нас до гарного життя. І я не вірю в формулу – «Побудуймо Європу в Україні!», а потім подумаємо чи приєднуватися, а чи ні. Ця формула чудова та для України вона нереалістична. В Україні недостатньо ресурсів самостійно провести реформи. Україна має перед очима досвід сусідів на Заході. Яким допомагали країни ЄС задля спільної безпеки, задля спільного економічного розвитку. Якщо до України буде інший підхід, інший стандарт, тобто не стимулюючи, не допомагаючи, нам буде дуже складно і це дуже розтягнеться в часі досягти рівня розвитку європейських країн

ВШ: Україна зараз привілейований партнер ЄС, відповідно це якимось чином підштовхує ЄС до України, якісь реалізовуються проекти у цьому напрямку?

ВЧ: Позиція України наступна: нам не потрібно привілейованих статусів, нам потрібно просто розуміння важливості України в регіоні і сьогодні це розуміння все більше і більше знаходиться в рамках процесу нової угоди про асоціацію. В цій угоді буде закладено механізми ті, які потрібні Україні. Ми можемо очікувати мільйонів допомоги, але одне рішення про відміну плати віз для українців дає набагато більше нам ніж оці всі проекти допомоги. Чому ми маємо право на це? Тому що ми в односторонньому порядку відмінили візи для громадян ЄС. Ми маємо очікувати такого ж рішення від ЄС. Ферхойгін нещодавно сказав дуже таку амбітну фразу, що на це потрібно рік чи два. І власне це технічне питання. Нам потрібно тільки викинути умови щодо надійності кордонів, щодо зняття системи порушень в системі друку паспортів. Нам потрібно забезпечити правила щодо біженців і нелегальних мігрантів. Якщо ми це зробимо, то в майбутньому це те, що безпосередньо вплине на людей. Сьогодні є так звана «фесілетейшен егрімент» - угода про спрощення режиму, яка торкається, на жаль, тільки невеличкого відсотку українців.

ВШ: Ми про візи поговоримо також про візи, друга частина програми, зокрема, буде присвячена спрощеному візовому режиму. Поки для того, щоб мати цілісну картину подій, які відбулися за останній рік, пропонує нашим слухачам у рамках ток-шоу «Європа в серцях українців» довідку. Називається вона: «Які зрушення відбулися останнім часом у взаєминах ЄС та України».

ДОВІДКА:

Важливим кроком у напрямку європейської інтеграції стало підписання «Угоди про спрощений візовий режим» та членство України в СОТ . Вступ України до СОТ у лютому 2008-го року започаткував процес щодо укладання угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Наразі ЄС продовжує фін. і технічну підтримку у зміцненні прикордонної інфраструктури в Україні, розвитку ефективної системи надання притулку, посиленню протидії відмивання коштів, активізацію боротьби з торгівлею людьми та незаконним переміщенням наркотиків. На сьогодні ЄС – найбільший донор України, актуальним питанням співробітництва з ЄС на сучасному етапі є підготовка нової посиленої угоди на заміну угоди про партнерство та співробітництво, яка також міститиме суттєво складову про зону вільної торгівлі. Нова посилена угода має вивести відносини України та ЄС на якісно новий рівень.

ВШ: Пане Валерію, минулий рік можна назвати вдалим у взаєминах з ЄС?

ВЧ: Якщо порівнювати з тим, що ми досягали раніше, то я думаю, це був рік, який завершував започатковане ще у 2005-му, 2006-му році нові рамки співробітництва. У цьому сенсі рік був вдалим, навіть ця угода про спрощення візового режиму, який прийняли у 200-му році, але з точки зору з того, що ми могли досягти, то по завершенню року, я думаю, він не буде здаватися таким успішним, як він міг би бути.

ВШ: Тобто 2009-тий рік по завершенню?

ВЧ: Так. У 2008-му році, наприклад, закладалися, наші перспективи укладання угоди про яку говорилось. Але з політичних міркувань…через нашу політичну нестабільність, те, що ми ведемо президентську компанію, зараз уявляється складніше досягти цього рішення до кінця.

ВШ: В нашій довідці звучало, що ЄС допомагає запобіганню відмивання коштів в Україні. Яким чином це відбувається? Просто цікаво дізнатись.

ВЧ: Є програми, які спрямовані на підвищення спроможності. Є програми технічної допомоги, які дають можливість нашим урядовим структурам підвищити технічні можливості для таких дій. Є програми, що працюють з громадами аби підсилити їх вплив. Тобто є абсолютно різних напрямів програми. Я скажу, що допомога ЄС йде дуже комплексно, за багатьма напрямами. Я навіть не впевнений, що в самому ЄС можуть охопити всю цю допомогу з усіх сторін, але її ефективність різна, тому це питання хвилює самих чиновників ЄС. Якщо ми говоримо про актуальні питання, то ми маємо говорити про програми, які допомагають розумінню як мають працювати інститути, антикорупційна складова. Але це все додаткові програми, ніхто не замінить завдання України, державна діяльність, реформи, які повинні йти в цих сферах. Це програми, які сформовані як «пілотні проекти», як проекти що надають допомогу, але цього фінансування не буде достатньо для того, щоб зробити ту чи іншу реформу.

ВШ: Я пропоную зробити невеличку паузу у нашому спілкуванні. Буквально через три хвилини продовжимо обговорювати з нашим гостем актуальні запитання. У нас в студії знаходиться політолог, заступник директора Центру Разумкова - Валерій Чалий. І будимо більше дізнаватися про візи і спрощений візовий режим. Залишайтеся з «Нашим радіо».

Рекламна пауза.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВШ: Нагадаю, ви слухаєте ток-шоу «Європа в серцях українців» - спільний проект Нашого радіо та ЄС . Наш номер телефону залишається незмінний – 569 93 94. Якщо протягом нашої бесіди виникатимуть запитання можете приєднуватись. Також ласкаво просимо на сайт «Європа в серцях українців» за адресою в Інтернеті - esua.info або nasheradio.ua . Питання ви можете ставити Валерію Чалому - політологу, заступнику директора Центру Разумкова. Трошки не встигли ми поговорити про консультативну допомогу. На скільки я знаю ЄС надсилає до нас своїх фахівців щоб консультували. Чи так відбувається? І в чому полягає консультативна допомога?

ВЧ: Це так. І більшою мірою це реалізується через різні проекти, де є складовою допомога з боку фахівців, юридична правова допомога, допомога фахівців з держ. управління. Найбільш відомий проект останнього часу – «уеплак» - тобто європейський центр законодавства, який повинен допомогти Україні з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС. В нас є відповідна державна програма - «Адаптація законодавства», є механізми, де задіяне Міністерство юстиції і відповідний підрозділ, департамент. Вони працюють досить плідно, єдине - величезний обсяг в цих питаннях, адже, це більше ніж 80-от тис. сторінок і потрібні під кожні проекти додаткові зусилля. Таким чином відкриваються Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 додаткові пункти під програму «Темпус», під програму «Трінінг» на скільки мені відомо також є. «Тренінг» - це програма обміну держслужбовців, інших напрямів щоб обмінюватись досвідом. Багато з тих людей працюють в Україні. Єдине, що відбувається, часто такі проекти через бюрократичні процеси в самому ЄС запізнюються. І буває так, що українські недержавні структури набагато швидше реалізують такі самі проекти, які виділяють кошти в самому ЄС. Хоча така допомога є дуже корисна, якщо є відповідний запит в урядових структурах. Сьогодні ситуація така, що такий запит є в принципі.

ВШ: Ну а тепер поговоримо про візи трошки. Що у нас з візами зараз відбувається, які правила діють з боку Україну по відношенню до ЄС і зі сторони ЄС по відношенню до України?

ВЧ: я ще раз нагадаю, що Україна пішла на односторонній крок, відмінивши візи для громадян країн ЄС і ще низки країн, які досить потужні економічно і, з яких немає загрози нелегальної міграції в Україну. Цей крок обумовлений, але наші сусіди ще задовго до членства в ЄС. Я думаю, що це додаткова можливість привабити сюди і людей, за якими можуть іти і бізнес, і інвестування. Я б зробив такий наголос в Україні, що наші урядовці чи парламентарі, а останнім часом я чув заяви саме з парламенту, стосовно того, що необхідно відновити такий режим, якщо ЄС не хоче швидко відміняти для нас візи. Я думаю, що це не дуже конструктивні заяви. Це емоції ніж бажання до дій. Я думаю, ми правильно вчинили, але тиск на зворотній шлях, цю дорогу з двостороннім рухом треба здійснювати. І цей тиск, зокрема, і Міністерства закордонних справ і української громадськості має вже свої результати. Сьогодні в новій ініціативі європейського партнерства і власне в наших двосторонніх відносинах є розуміння необхідності розробки механізмів – яким чином досягти Україні критеріїв аби було прийнято політичне рішення про відміну візового режиму дол. українських громадян. Три стадії: перша – спрощення візового режиму; друга (сподіваюся що ЄС піде на це ) – відміна оплати за візи; третій крок – виконання певних умов, щоб повністю відмінили для українських громадян. Це дорога досить довга, але політично я відчуваю, що з двох боків буде таке рішення. Сподіваюся, що це стане частиною нашої угоди про асоціацію.

ВШ: Я пропоную нашим слухачам трошки більше дізнатися про спрощений візовий режим і на цю тему мі підготували інформаційну довідку.

ДОВІДКА:

В останнім роки відбувся поступ у відносинах між Україною та ЄС. Передусім слід згадати запровадження спрощеного візового режиму між Україною та ЄС, який набув чинності першого січня 2008-го року. Угода спрощеного візового режиму передбачає: спрощення видачі віз до 90 та 180 діб. У документі також визначено ціну візового збору – 35 євро. Передбачено надання безкоштовних віз певним категоріям громадян, можливість видачі багаторазових та довгострокових віз терміном до п’яти років.

ВШ: Пане Валерію, а ви часто буваєте в європейських країнах у справах, на відпочинку?

ВЧ: Я буваю часто по роботі, бо моя діяльність пов’язана з дослідницькою роботою, на приклад, через роботу в Експертній раді при Комітеті Україна – ЄС, українська частина комітету. Це зацікавленість не тільки моя, але й тих, хто запрошує до таких зустрічей в ЄС. Якщо чесно, то я е дуже хотів відлітати, але за останні два місяці я літав близько десяти разів до країн ЄС. Я відчув на собі деякі позитиви і вади такого режиму. До речі, я, як людина, що працює в недержавній організації не потрапив під дію цієї угоди з однієї простої причини – коли ми готували цю угоду, то орієнтувались на російську. Не на македонську, не на албанську, де представники нед6ержавних організацій мають такі ж права як журналісти, як урядовці, парламентарі. І в цьому сенсі ми програли. Це ще один сигнал, що ЄС надає можливості, а ми маємо максимально скористатись і тиснути на ЄС саме в досягненні своїх національних інтересів. Але в цьому випадку треба було тиснути і на наш уряд, тому що це було випущено просто на просто. Що сьогодні відбувається? Сьогодні я побоююся однієї речі. Справа в тім, що навіть наші парламентарі можуть їздити без віз, а от зараз така ситуація, що деякі категорії підпали під ці правила, а це найбільш активні, на думку громадськості, категорії. Вони знизять свій тиск саме в цьому напрямі. І друге питання – дуже важливе. Потрібно приймати, що це тимчасова річ і впливає тільки на дуже обмежену кількість громадян. Більш важливо - щоб наші громадяни не носили цей ворог паперів, доказуючи кожний наступний раз свій фінансовий стан, кожний раз не вистоюючи черги. Ми маємо візу, яка має фіксовану ціну, але є додаткові процедури, як я їх називаю, поштові скриньки, які приймають у вас документи, фірми, які працюють у вас посередниками, які на цьому наживаються, які мають монопольне право в цьому секторі. Доречі, це запитання до нашого Антимонопольного комітету як працюють ці структури. Бо я, наприклад, в своїй практиці один раз за всю історію я отримав таку відміну для візи. Чому? Тільки тому що структура працювала не професійно працювала. Я потім отримав і візу, і вибачення, але емоційний стан у мене був не найкращий. Маючи на руках квитки на ранок і ввечері отримати відмову. Тому, я думаю, що ми повинні налягати саме на прямому доступу до консульських установ країн ЄС, на уніфікацію правил, на те, щоб це все спрощувалося. Політично це рішення вирішено, а питання за технічними процедурами. Сьогодні краща ситуація в старих країнах ЄС, набагато складніше перейти на ці умови новим членам ЄС. Але цей процес йде і я думаю, що в цілому ситуація покращується.

ВШ: От буквально нещодавно дізнався, що, виявляється, казати «спрощений візовий режим» не зовсім вірно. Що таке спрощений підхід до оформлення віз розповість Ірина Сушко – керівник проектів Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України.

Ірина Сушко: Я повинна вам сказати що це не зовсім коректне формулювання «спрощення візового режиму». Насправді йде мова про те, що між Україною та ЄС була прийнята угода про спрощення оформлення віз. Тобто йде мова про те, що для певних категорій українських громадян є пільгові умови отримання візи, а точніше її оформлення. Йде мова про найбільш активну частину українського суспільства: бізнесменів, журналістів, представників наукових та культурних осередків, студентів, родичі, що мають близьких за кордоном. Саме для них існує так званий спрощений підхід до оформлення візи. Тому відповідно, коли ми говоримо про спрощений візовий режим – це дійсно не зовсім правильно. Бо це якраз і дає певні підстави людям тим, які не входять до цих пільгових категорій думати про те, що відбулися якісь радикальні зрушення взагалі в візовому режимі між Україною та ЄС. На жаль, цього не відбулося, хоча, можемо говорити про те, що дана угода про спрощенням оформлення віз - є лише певним кроком в напрямку до загальної лібералізації, пом’якшення візового режиму.

ВШ: Я нагадаю нашим слухачам: якщо у вас виникають запитання - ви можете їх ставити з а номером телефону 569 93 94. Також ласкаво просимо на сайт проекту «Європа в серцях українців» за адресою в Інтернеті – esua.info або на сайті «Нашого радіо» nasheradio.ua. Більш ніж впевнений, що зараз нас слухають ті люди, які мешкають в прикордонних районах. Що для них передбачено?

ВЧ: Це окрема категорія поїздка яких регулюється «Угодою про малий прикордонний рух» з Угорщиною, Польщею, Словаччиною. Ці угоди дозволяють на невелику територію, десь до 50 км., виїжджати для транскордонної взаємодії громадян прикордонних областей. Взагалі сама ідея не погана і досягнення важливі, але в ЄС почали точитися дискусії щодо співвідношення національних інтересів скажімо Польщі і інтересів Брюсселя вцілому. Адже, ви розумієте, що це всеодно в’їзд на територію ЄС. Тому, цей порядок не налагоджений до кінця: є багато питань стосовно документів, було багато запитань стосовно тих українських територій, які можуть регулюватися таким чином. Хоча, я вважаю, це такий «пілотний проект» безвізового режиму, досвід покаже всі можливості і проблеми, які необхідно подолати. Це не вирішує проблеми, але це дає додаткові можливості. Ще я хотів би сказати щодо спрощення візового режиму. Я тут погоджуюсь, щодо необхідності спрощення процедур, але все ж таки я хотів би наголосити про позитивні елементи – довгострокові візи (намагання щоб ЄС видавав більше річних, дворічних віз, які б не потребували б кожного разу звернення до консульств – це було б дуже позитивно. Адже, я знаю, що на сьогодні десь 14% таких віз видається і це вже позитивний результат, який необхідно нарощувати.) Я думаю, що орієнтиром до відміни віз повинно бути збільшення частки збільшення довгострокових віз, що, доречі, зменшує оплату, коли ти один раз оформлюєш візу, більшої довіри, бо часто вимагають на кордонах пояснень чому ви приїжджаєте. В них є такий момент як ставлення не до українців, а взагалі до країн минулого Радянського Союзу, а особливо до росіян. Існує проблема, що дуже часто вони думають, що українці і росіяни це одне й ті ж люди. А росіяни люблять поїхати на шопінг, показати свої гаманці і цього в Європі все більше не розуміють, особливо в умовах фінансової кризи. Такі моменти є, але запитання швидко знімаються якщо ти говориш або рідною мовою того, хто запитую, або англійською хочаб. От я говорю вільно і в мене нема проблем тоді з поясненням візиту, з поясненням ситуації. Більше того останньою своєю поїздкою я поставив в незручне становище самого прикордонника, запитавши чи сам він розуміє ці всі правила.

ВШ: Європейською, а чи українською?

ВЧ: Європейською. В Берліні я запитав чи сам він розуміє всі правила спрощення візових процедур українців. З його пояснення я зрозумів що не все відомо на пунктах перепуску. Тобто, українці повинні знати свої права. Українці повинні навіть знати, що можуть подавати в суд в країнах ЄС в разі порушення цих міжурядових угод. Цього ми ще робити не вміємо, в нас ще немає такого досвіду. З іншого боку, ви пам’ятаєте історію про повернення наших громадян з Іспанії? А це вже правовий нігілізм з боку українців, що змінилися процедури і наші громадяни потрапили до складної ситуації. Тобто, що все починається з інформації і цей напрям дуже важливий сьогодні – інформування щодо правових можливостей українців в Європі.

Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

ВШ: В ефірі ток-шоу «Європа в серцях українців». Сьогодні спілкуємося з Валерієм Чалим – політологом, заступником директора Центру Разумкова. 569 93 94 – номер телефону «Нашого радіо» і студії залишається незмінним. Є бажання – ставте запитання. Зараз будемо говорити про молодіжні різні проекти, але ще одне запитання стосовно безвізового режиму. На скільки чув існує така думка, що лояльно було з боку ЄС до «Євро-2012» зробити з Україною безвізовий режим. Що можете сказати стосовно цього приводу?

ВЧ: Це завдання, яке витікає з наших домовленостей, пріоритетів і тому не треба, я думаю, говорити про лояльність, а треба говорити про взаємну зацікавленість. Питання тільки в технічній забезпеченості України. Це і кордони, а ви знаєте, що в нас складно проходить оформлення кордонів з РФ, з Білоруссю залишилися питання. Це і питання внутрішнього характеру: Міністерство внутрішніх справ, яким чином діє система видачі паспортів, це і питання боротьби з нелегальною міграцією. Якщо ми вирішимо ці питання, в тому числі й з допомогою ЄС, це питання цілком амбітне, але в даній роботі і реальне.

ВШ: А тепер якщо можна декілька слів про те, як ЄС, в середині, підтримує свою молодь?

ВЧ: Акцент на тому, Що ЄС сьогодні в середині, в себе, здійснює величезну фінансову підтримку. Основна мета – домогтися спільного розуміння коріння європейського, не національного (окремо німецького чи французького, італійського), а саме європейського. Тому, культурні обміни, обміни студентські, обміни молодіжні - має величезну підтримку та допомогу в ЄС. Програма «Молодь в дії» на 2007-2013 рр. – це 85 млн. євро. Це програма, яка дозволяє молоді реалізувати свої інтереси в середині ЄС. Сьогодні навіть та ж програма «Еразмус мундус» більше ніж на 200-230 млн. – це також розуміння в ЄС, що потрібно зробити європейця з молодої людини, яки й володіє трьома-чотирма мовами, який відчуває коріння саме в ЄС, який є мобільний, який вільно спілкується на культурному рівні зі своїми партнерами особливо коли ЄС став двадцять сім – розширений на країни центральної і східної Європи. Таких програм дуже багато, вони мають і національний, і загальноєвропейський рівень і всі можливості для реалізації інтересів фінансово підтримується в Європі.

ВШ: Ми звернулися до молодих людей на вулицях Києва і запитали – «Що хоче молодь від ЄС?» І відповіді, які ми отримали я пропоную послухати в ток-шоу «Європа в серцях українців».

ОПИТУВАННЯ:

1- Хочеться щоб європейська молодь до нас ставилася. Я не знаю як вони насправді поводяться, але судячи з близького зарубіжжя - не дуже гарно.

2- Подорожувати, роботу гарну мати.

3- Було б чудово якби студентам були певні пільги, були певні переваги для того, щоб ми більш вільно, більш дешевше могли подорожувати країнами Європи, пізнавати світ.

4- Можливо певні привілеї, які є у студентства Європи. Наприклад, більше прав створювати якісь студентські організації. Бо в нас право трошки обмежене.

ВШ: От прозвучала думка стосовно того, що європейська молодь до нас погано ставиться. Чи правда це?

ВЧ: Це свій, особистий досвід кожного. Якщо дивитися на соц. дослідження, зокрема «Євробарометр», те, що проводиться в ЄС, то ставлення до України не погане. Якщо говорити про питання наприклад: чи вбачаєте ви що Україна може стати колись членом ЄС? То більша частина говорить «так», в понад восьми країнах ЄС, найбільших. Якщо говорити про молодь, то вона ще більше позитивно ставиться до такої можливості. Тому, вцілому оцінки досить позитивні. Стосовно ставлення молоді. То якщо це питання конкуренції за робочі місця, якщо ми говоримо не про студентську молодь, а та, що вже працює, то це питання конкурентне. Якщо ж ми говоримо про студентські обміни, то це, на мою думку, досить лояльно. І Існує багато програм в ЄС, які зацікавлені мати своїх партнерів. Тут прозвучала відповідь слухача на те, що в Україні не можна об’єднати студентські організації, що є якісь заборони, ну, це абсолютно не так. Я не знаю жодних законодавчих чи правових моментів. Більше того, оформивши міжнародний студентський квиток, ви маєте пільги при оплаті поїздок в країнах не тільки ЄС. Нам ще потрібно зрозуміти наші можливості тут, в Україні. Чим ми не користуємося, якої інформації ми не маємо. Я думаю, що саме студенти можуть скористатися усіма можливостями співпраці з ЄС, особливо якщо вони вільно володіють мовами. Але на заваді стає консерватизм їх керівництва: ректорів, керівників університетів, інститутів, адже, як правило, партнерські проекти потребують такого першого поштовху, як партнерство між учбовими закладами. І тому студентство повинно більше тиснути саме на своє керівництво. В Києві це досить розвинено, досить активно. Можливо менше в деяких регіонах України.

ВШ: На скільки я знаю програма «Молодь у дії» фінансує проекти нашого студентства і не тільки нашого – всього ЄС. Ви знаєте таких студентів які б отримали в Україні гранти, гроші на фінансування своїх проектів?

ВЧ: Справа в тому, що програма «Молодь в дії» - це програма, яка надає можливість подавати на такі проекти в першу чергу партнерам з країн ЄС плюс Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, плюс Туреччина, як кандидат в ЄС. Саме звідти має йти подача на такі проекти. Такі проекти є, але вони більшою мірою орієнтуються не на навчання студентів, на це зорієнтована програма «Еразмус мундус», на магістерські, дослідницькі програми. А ці програми зорієнтовані на підтримку молодіжного волонтерського руху, молодіжних обмінів, культурних обмінів та залучення людей з специфічними потребами. Треба мати інформацію про цю програму. ЇЇ дуже просто знайти навіть на вашому сайті і на сайті європейського представництва євро комісії в Україні. Але одразу треба розуміти, якщо ти хочеш мати доступ до цих програм – маєш вміти вільно володіти англійською мовою, для того, щоб вміти користуватися цими інструментаріями та механізмами. В цьому напевно є проблема, але якщо студент хоче виїхати до країн ЄС – природно, що він повинен володіти мовою.

ВШ: Я нагадаю адресу нашого сайту, де можна знайти всю необхідну інформацію - esua.info або на сайті «Нашого радіо» nasheradio.ua. Експерт нашого проекту – Ірина Солоненко – директор європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» у своїй авторській рубриці розповість про важливість молодіжних обмінів.

Рубрика експерта Ірини Солоненко: Добрий вечір. З вами Ірина Солоненко. Сьогодні я б хотіла поділитися з вами своїми міркуваннями щодо важливості молодіжних обмінів між Україною та ЄС. Чому таке велике значення мають обміни? Наведу простий приклад. Повоєнний час. Німеччина та Франція були ворогуючими сторонами. Рівень довіри між суспільствами цих країн був неймовірно низьким. У 63-му році виникла чудова ідея створення німецько-французького молодіжного офісу. Це був перший в Європі офіс, спрямований на обмін між молодими людьми з різних країн. І сьогодні ми бачимо, що Франція та Німеччина – країни, що мають чудові стосунки: дуже багато німців працюють у Франції і живуть. Отже, обмін - це реальний приклад європейської інтеграції, реальний інструмент подолання стереотипів і налагодження довіри між суспільствами. Україна сьогодні також має можливість брати участь у програмах щодо молодіжного обміну з ЄС.

Сьогодні я запросила до студії Любов Васельчук з Івано-Франківську. Люба вже скористалася можливостями, які пропонує українцям програма ЄС «Молодь в дії». Отже, Люба, які є твої очікування?

ЛВ: Доброго вечора, Ірино, а також слухачі. Те, що є поїду на стажування в Брюссель – я зможу отримати досвід європейський, знайти якісь методики, які зможуть адаптувати до реалій України. Для того, щоб після повернення працювати на якісно новому гарному професійному рівні.

 

ІС: Люба, як тобі вдалося знайти фінансування для участі у цій програмі? Що б ти порадила молодим людям з України, які б хотіли брати участь у подібних програмах?

 

 

ЛВ: Програма «Молодь в дії» - досить прозора і відкрита для участі української молоді. Вона є незалежною для молоді від соціального рівня, поглядів їхніх, а чи освіти. Щодо практичних порад. В першу чергу – потрібно отримати інформацію про цю програму, знайти організацію, в якій ви хочете стажуватися, працювати протягом року, налагодити з ними контакти, адже, це має бути організація, яка повинна відповідати вашим інтересам і саме тим, чим ви хочете займатися. Друге – ви повинні спільно розробити її проект, написати і подати на конкурс «Молодь в дії». Як правило, це в Національній агенції, які розміщуються в кожній з країн, членів ЄС. Ці конкурси проводяться кожного кварталу і в вас є шанс подати ці проект і чекати результатів конкурсу.

 

 

ІС: Слухачам можна порадити звернутися до веб-сторінки програми «Молодь в дії». Дякую Люба. Отже, як бачите маємо гарний приклад молодої українки, яка скористалася можливостями, що зараз пропонує ЄС для молодіжних обмінів.

 

 

Чим більше людей зможуть скористатися цими можливостями побувати в ЄС, отримати досвід, тим більше у нас шансів на те, що Україна так само стане повноцінною європейською державою в недалекому майбутньому. З вами була Ірина Солоненко. Зустрінемося за тиждень.

ВШ: Пане Валерію, чи всі молоді люди зараз можуть скористатися цією можливістю і жити, наприклад, в ЄС; поїхати туди стажуватися, навчатися, там мешкати, гроші ж також потрібні?

ВЧ: Дійсно. Обмежень тут немає, але потрібно розуміти, що ці програми дають певний поштовх. Навряд чи вони забезпечать вас щоб ви довго навчались, працювали, а чи жили в ЄС. Вони не для цього зорієнтовані. Якщо мета в тому, що прозвучало, щоб Україна стала європейською, то необхідно щоб українська держава фінансувала такі поїздки для освіти, підтримувала освіту українського студентства.

ВШ: А зараз це не робиться?

ВЧ: Це робиться, але дуже обмежено. І якщо ми цього не зробимо – навряд чи нам допоможе ЄС. Зараз необхідно навчитися користуватися всіма додатковими можливостями. Я думаю, в умовах фінансової кризи виділяти кошти складно, але ми повинні мислити перспективно, стратегічно. І вже сьогодні закладати в ці стратегії важливість такого навчання, отримання досвіду. І сьогодні ЄС такими програмами допомагає нам не втрачати часу.

ВШ: Ще одна програма називається «Євро клуб». Більше про цю програму послухаємо за секунду у нашій довідці.

ДОВІДКА:

Євро клуби створені для поширення серед молоді інформації про ЄС, європейську спільноту та цілі європейської інтеграції. Перші євро клуби з’явилися у Португалії у 80-ті роки минулого століття. В Україні ж ця мережа започаткована у 1995 році і на сьогодні їх налічується близько пів тисячі.

Євро клуби, як об’єднання учасників за інтересами, будують свою роботу у формі цікавих конкурсів, вікторин, олімпіад. Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

олімпіад, круглих столів, ділових ігор, інтерактивного спілкування. Тобто у євро клубах у невимушеній обстановці молодь та школярі можуть більше дізнатися про Європу.

ВШ: Ви знаєте що мене хвилює, що після того як наш студент проходить стажування за обміном, він там і залишається в ЄС і відповідно Україна втрачає фахівців. Цьому якимось чином зарадити можна?

ВЧ: Один тільки варіант – привабити молодих працівників, якими стають студенти, умовами роботи в Україні, умовами кар’єрного зростання, умовами якщо не такого фінансового забезпечення, то хоча б такого, який забезпечить нормальне життя в своїй сім’ї . Сьогодні ясно, що студент при тій стипендії, яка в нього є, не може забезпечити не те що родину, а свої першочергові потреби. Можливо з цього варто починати, з соціальних питань. Але якщо говорити про закордонне життя, то звичайно, на жаль, найбільш амбітні, найбільш ефективні наші молоді люди будують майбутню Європу. Сподіваюся, що ми створимо умови щоб вони повернулися і підсилили менеджмент держави, що конче потрібно сьогодні, підсилили своїм успіхом, який вони вже досягли, спроможності розбудови України. Дуже багато моїх друзів переходять з категорії молодих до досвідчених людей дійсно досягли високих успіхів у країнах ЄС. І вони могли б побудувати більш ефективну Україну. На жаль, консерватизм і політична система не дозволяє зробити такий прорив.

ВШ: У нас є запитання від слухачів. Алло. Добрий вечір.

СЛ: Алло. Добрий вечір.

ВШ: Як вас звуть і звідки ви телефонуєте?

СЛ: Я, Олена, зі Львова.

ВШ: Дуже приємно. Ваше запитання.

СЛ: Тут йшла мова про візу, про візовий режим. Я б хотіла навести одну ситуацію. І з цієї ситуації випливає моє питання.

ВШ: Якщо можна, то тільки швидко, бо в нас час закінчується.

СЛ: Так. Є хотіла з’їздити до свого друга в Грецію і відкривала візу у грецькому консульстві. Ви знаєте…для мене важко поїхати до Києва двічі, зібрати всі документи, відкрити візу. І мені відмовили. У відмові написали: «Сумніви у вашому поверненні». Запитання таке – коли до нас, українців, перестануть ставитися отак упереджено, як до якихось нелегалів? В дійсності хотіла з’їздити подивитися на країну.

ВШ: Запитання зрозуміле, пане Валерію.

ВЧ: Тільки тоді, коли у нас валовий внутрішній продукт на одну людину буде спів ставним з тим, який є в Греції – це перше. А друге – при більш уважному, не забюрократизованому розгляді таких заяв. Бо коли бачать двадцяти-двадцяти п’яти річну дівчину, привабливу українку, то й ми можемо дати відповідь чому так ставляться. Це потрібно викорінювати. Треба щоб працівники консульства, що працюють тут, більш уважно підходили до різних моментів і щоб історія певна була, якщо були виїзди та повернення щоб не проходили процедури постійні при кожному виїзді. Я думаю, що це питання часу, питання розвитку внутрішньої економіки, соціального розвитку України і нашого вміння поважати себе, в першу чергу, тут. Тоді нас будуть поважати за кордоном.

ВШ: Пане Валерію, останнє запитання. Пропоную підсумувати, якщо можна – дуже швидко. Що ми отримуємо від ЄС? Яким чином за це будемо розраховуватися у майбутньому?

ВЧ: Так питання не можна ставити. Якщо ми говоримо про ЄС – це наші інтереси, наближення до ЄС – це наш національний інтерес, який міститься сьогодні в законодавстві, в державних програмах, це наша стратегія. Від ЄС ми отримаємо в майбутньому величезний, п’ятсотмільйонний ринок, нові технології, нові стандарти і в майбутньому, я думаю, ми отримаємо і спільну безпеку. Від ЄС ми отримуємо рішення, які не можемо досягти одноосібно, тільки колективно, в спільному європейському домі. А компроміси, на які ми йдемо, відкриваючи ринки для країн ЄС, вони потрібні, бо це дорога з двостороннім рухом.

ВШ: Пане Валерію, дуже дякую, що відповідали сьогодні на мої запитання і на запитання наших слухачів. Нагадаю, що сьогодні в ток-шоу «Європа в серцях українців» створене в рамках спільного проекту з Європейською Комісією. Ми спілкувалися з Валерієм Чалим, політологом та заступником директора Центру Разумкова. Ласкаво просимо на сайт проекту «Європа в серцях українців» за адресою в Інтернеті – esua.info або на сайті «Нашого радіо» nasheradio.ua. Залишайтеся з нами!{jcomments on}